На сайті президента України опубліковано петицію про визнання України правонаступницею УНР.

Зокрема в тексті петиції наводиться факт, що після оголошення незалежності України, 24 серпня 1991 року, 22 серпня 1992 року, президент УНР в екзилі Микола Плав'юк засвідчив факт це передавши грамоту Державного центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку.

Офіційна заява ДЦ УНР звучала так:

“Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки”.

Через небажання визнавати окупації Росією України Кравчук відмовився офіційно визнавати цей факт.

Це створює певні проблеми.

Так, певна частина українців і сьогодні не відчуває себе громадянами незалежної країни, все ще вважаючи себе “радянськими” громадянами та називаючи Україну частиною СРСР. Що фактично дає законні підстави для існування в країні різних злоякісних утворень проросійських реваншистів, колаборантів співпрацюючих з країною агресором і сьогодні.

Саме тому вкрай необхідно підтвердити, що Україна це не пострадянська країна, ніколи такою не була і не була вперше утворена після розпаду СРСР у 1991 році.

Визнаючи цей факт президент Зеленський засвідчить, що:

  • Визвольна війна України проти РРФСР та потім СРСР, а де факто Росії не була ані злочинною ані зрадницькою, тому, що це була справедлива війна з загарбником за незалежність.
  • У Другій світовій війні Україна, як і інші захоплені Росією національні країни, брала участь у якості заручника який опинився на межі інтересів двох людожерських режимів.
  • Україна не має відношення до злочинів комуністичного режиму. Як під час Другої світової, так і під час інших загарбницьких війн розв'язаних Росією.
  • Україна не має жодного відношення до міфічних перемог Росії та її державних та релігійних свят.